Школа "Народжувати"

Неплідність є проблемою багатьох людей репродуктивного віку, майже кожна 5 пара зустрічається з цією проблемою. ВООЗ визнає неплідність суспільною хворобою. Неплідність пари може бути спричинена неплідністю жінки (гормональні розлади, наслідки інфекційних захворювань статевих органів, ендометріоз, імунологічні проблеми), неплідністю чоловіка (мала кількість або рухливість сперматозоїдів, може це бути наслідком інфекційних захворювань, гормональні розлади , непрохідність сім'явиносних проток).

Для опису проблеми вживається двох понять, які часто впроваджують певне замішання. Ширше в своєму значенні поняття це – штучні репродуктивні технології, Церква дозволяє на деякі із них, якщо не порушують вони цілісності подружнього статевого акту (наприклад це може бути гормональне лікування, чи хірургічне втручання з метою допомоги зачаттю). Вужчим поняттям є поняття – штучні запліднення. Це поняття огортає технології, які порушують цілісність статевого акту, відокремлюючи від плідності єднальний аспект. Штучні запліднення для християнської моралі неприйнятні вже з того огляду, але також з огляду на проблему нищення ембріонів.

В енцикліці Evangelium Vitae Папа Іван Павло ІІ говорить, що різні штучні репродуктивні технології, які здавалося б служать життю, і часто застосовується їх у такі інтенції, є неприйнятними з моральної сторони. Вони відокремлюють прокреацію від людського виміру подружнього акту. Крім того, насправді не аж так великий відсоток успішності тих технологій. Навіть коли доходить до зачаття, вагітності кінчаються на ранніх термінах, отже ембріони підлягають великому ризикові смерті. Існує також ціла проблема заморожування чи нищення ембріонів, або використовування їх до наукових досліджень. Людське життя не може бути зредукованим тільки до біологічного матеріалу.

Штучне запліднення є складною проблемою. Треба собі поставити запитання чи в ім'я любові подругів можна робити все?

Штучне запліднення вимагає: поважних фінансових витрат, стимуляції гормональної, побирання яйцеклітин у повному наркозі, мастурбації мужчини, навіть після зачаття вагітність може не розвинутися, викидні в 10 – 15% вагітностей.

В найкращих світових клініках досягають результату приблизно в 30% циклів штучного запліднення.

Після замороження виживає приблизно 50 – 60 % ембріонів.

Штучне запліднення може бути гомологічним або гетерологічним (донорство).

Штучне запліднення є:
- інсемінація
- в пробірці
- мікроманіпуляція (ICSI)

1. Інсемінація (внесення насіння, сперми) – in vivo, in utero
Сперму отримують дорогою мастурбації чоловіка (донора).
Впроваджують у піхву або матку в час овуляції, переважно відбувається попередня гормональна стимуляція жінки.
Запліднення in utero можливе також з донорською яйцеклітиною (поміщають її у матку) і після того відбувається статевий акт або інсемінація.

2. Запліднення в пробірці – in vitro (у склі)
Приблизно 30 років тому Едвардс доконав запліднення людської яйцеклітини поза організмом.
1978 року народилася перша дитина з пробірки.
1984 рік – запліднення поза організмом і замороження заплідненої яйцеклітини (гібернація).
1992 рік – перша вдала мікроманіпуляція.

Етапи в чоловіка:
- збір сім'я
- гомологація (препарування в спеціальних розчинах), дезинфекція
- замороження або відбір найкращих сперматозоїдів
Найкращі це ті які добре, швидко рухаються. Мають мати правильну будову: голівка, шийка, хвостик.
Для запліднення потрібно багато сперматозоїдів щоб обліпити цілу яйцеклітину, розсмоктати її оболонку, боронити вибраного сперматозоїда перед іншими.

Етапи в жінки:
- гормональна стимуляція яйників (дозрівають 15-20 яйцеклітин одночасно)
- збір яйцеклітин
- спеціальна обробка

In vitro
- змішання яйцеклітини з насінням
- розвиток у відповідних умовах
- селекція ембріонів (одні для імплантації, інші до замороження)
- імплантація ембріона в матку або маткові труби (жінку скоріше підготовляють гормонально до прийняття вагітності)
- імплантація не завжди вдається, повторюють процедури до 10 разів
- вагітність, народження дитини

3. Мікроманіпуляція (ISCI)
Застосовується коли насіння слабе, неякісне, мало сперматозоїдів.
Найчастіше - це запліднення гомологічне.
Жінку підготовляється як до запліднення in vitro, сім'я беруть шляхом мастурбації або пункції (беруть сперматозоїдів безпосередньо з яєчок).
Мікроманіпуляція полягає у введенні піпеткою сперматозоїда в яйцеклітину, процес відбувається під мікроскопом, яйцеклітину перед тим спеціально обробляють, вибирають сперматозоїд і вводять його піпеткою до яйцеклітини. Пізніше відбувається дозрівання ембріона в спеціальних умовах і імплантація в матку. Найчастіше до такого методу вдаються пари, де чоловік має сперму слабої якості, із малою кількістю сперматозоїдів.

ПРОБЛЕМИ

- доля зачатих і заморожених ембріонів:
часто аргументують, що ембріонів заморожують і батьки можуть пізніше зголоситися по чергову дитину, уникаючи вже обтяжуючих процедур підготовки до запліднення, але треба пам'ятати, що заморожують 5-10 ембріонів і сумнівно, що батьки захочуть народити тих всіх дітей, пізніше чи скоріше їх знищать, або використають до медичних експериментів, крім того, що не відомо, який вплив має заморожування на пізніший розвиток дитини, є також випадки, коли готові ембріони, за згодою їх батьків, імплантують зовсім іншому подружжю

- теоретична можливість споріднених генетично подружжів у майбутньому
- питання, що означає бути матір'ю, бути батьком (особливо це стосується гетерологічних запліднень)
- проблеми гомосексуальних пар (напр. лесбіянки: одна дає яйцеклітину, друга виношує, насіння від донора)
- проблема сурогатного материнства
- психологічні і духові травми в жінок (і для тих, які є донорками яйцеклітин, і для тих, які виношують дитину , особливо для сурогатних матерів)
- юридичні договори: дитина як товар, замовлення (напр. подружжя замовляє здорову дитину в сурогатної матері, при виявленню хвороби плоду договір змушує до аборту)
- фінансові проблеми - оплата послуг донорів, сурогатних матерів .

Більшість людей має дітей, але це не означає, що хто не будь має на це право. Нічого нам не належиться. Дитина є даром, є людиною рівною нам у своїй людській гідності. Не можемо трактувати дитину як володіння річчю, якої нам бракує до повного щастя. Не можу вживати всіх можливих заходів і засобів (грошей), не зважаючи на їхню етичність і моральність, щоб досягнути свою ціль.

Штучне запліднення має велику суспільну підтримку, губиться розуміння добра й зла. Забуваємо, що паном життя є Господь і людина не може ставити себе на його місці.

Поважною небезпекою для майбутнього людини є генетична інженерія і маніпулювання ДНК, в тому числі також клонування людини, яке перечить повністю гідності і неповторності людини. Проблеми майбутнього:

- банки яйцеклітин, якщо вдасться їх заморожувати
- донорство
- передімплантаційна генетична діагностика (перед імплантацією в матку буде можливість брати частку генетичного матеріалу і перевірити, чи не буде в такої дитини спадкових захворювань)

1. Чи ціль, якою є дитина, може виправдати всі засоби здобуття цього?

2. Чи можемо чинити зло, щоб досягнути добро?

3. Чи наука має право використовувати всі свої надбання?

Подумаймо також над проблемою маніпуляції плідністю, розглядаючи її комплексно. Контрацептиви породжують ментальність проти життя, сприяють аботривні ментальності. Насправді кількість абортів зросла щойно після масового впровадження контрацепції. Контрацептиви і аборти нищать плідність людини і часто невідворотно пошкоджують статеву систему. Вживання контрацепції впливає на плідність наступного покоління ( є дослідження, які показують, що наслідком масового вживання гормональних таблеток в 60 –х роках ХХст. в США є проблема неплідності сучасних молодих жінок, доньок тих котрі ковтали таблетки – штучні гормони в організмі матері вплинули на становлення статевої системи жіночих плодів). Неплідне покоління шукає виходу, тай вдається до штучних запліднень, які знову пов'язані з нищенням ембріонів. Все є пов'язане однією ниткою – ниткою смерті а не життя.

Людина є особою:
- розум
- вільна воля
- свідомо здійснює своє буття
- уміє шукати цінності
- дає належну відповідь на Боже покликання

Людина має гідність і права, недоторкані й непорушні:
- право бути зачатою у гідний людини спосіб
- право виростати при своїх генетичних батьках
- право на життя
- право на гідну, природну смерть

Гідність і права можна остаточно обґрунтувати, визнавши, що людина є духовою істотою, створеною на образ і подобу Божу. Відкидаючи Бога - Правду завжди входимо на дорогу смерті. Ніхто з нас цього не хоче, навпаки, хочемо жити, хочемо бути щасливими, тоді шукаймо Божої правди і не піддаваймося легко тим, які обманюють, навіть коли цей обман подається в красивій обгортці.