Мої пологи виглядали так: в четвер ввечері почалися перейми, але я не знала, що це вони (болі були в мене тільки в районі криж).

Потім вони ставали частішими, я не могла спати і вночі встала і дивлячись на годинник, визначала тривалість перейми. Під час перейм я дихала і це мені допомагало, я відволікалася від них і забувала про них. Я побачила, що різниця між переймами 10 хв і вже можна їхати в пологовий будинок. Надворі була третя година ночі і мені страшно не хотілося туди їхати.

Ми з чоловіком приїхали до пологового будинку і зі страху в мене перейшли перейми. Але за годину почалися ще сільніші. Матка в мене вже відкрилася на 3,5 пальці. Перейми я переносила легко, я їх майже не відчувала.

Коли мене взяли в пологовий будинок я хотіла якнайшвидше народити, але тужитись мені не дозволяли. А коли була потуга, то я старалася дихати так як ми завжди, але мені не вдавалося і нічого не виходило. Я почала молитися і за третім подихом пішла головка мого хлопчика і він весь.

Коли я його побачила, моїм радощам не було меж. Мені приклали його до грудей і він енергійно смоктав.

Немає більшого щастя, коли ти бачиш свою дитину після пологів, коли береш її на руки , то зразу забуваєш всю важкість пологів. Діти вартують того, щоб їх народжувати, присвячувати їм всю себе вдень і вночі. Діти є для того, щоб їх любити і дбати за них.

Я хочу подякувати пані Зореславі, Галі і всім, хто давав цінні поради, тому що курси дуже допомагають під час вагітності, пологів і догляді за дитиною.

З повагою Надя, 22 роки.