|
Хочу поділитися враженням від своїх 7-х пологів. Це було щось надзвичайне. Я дійшла висновку, що з кожним разом доходиш до досконалих природних пологів.
Коли я поступила в пологове відділення (29.05.2004 о 23.00), я відчувала різкі болі внизу живота, але зрозуміти, чи це перейми - не могла, бо відбувалися вони нерегулярно. Могли бути через 5 хв, і через 15 хв, або взагалі переставало все боліти годину-дві. Коли лікар обстежила, сказала, що в мене вже почалися пологи. Пробила навколоплідний міхур і зі стола не хотіла відпускати, бо вже було повне відкриття (та ще враховуючи те, що це були 7 пологи). Я все ж таки наполягаля, що трохи походжу, бо таких сильних переймових болів не відчувала. Лікарі ледве погодилися. Почалися конкретні перейми. Я почала присідати і ретельно слідкувала за диханням, воно мені дуже допомагало, завдяки чому перейми не були такі болючі і швидко минали. В пік перейми я намагалась присісти якомога нижче і тужилась. І так тривало десь 3-4 перейми. Потім лікар взяла мене на стіл, щоб послухати серцебиття дитини і подивитися на шийку. Я відчула потуги. Стіл трохи був незручний (майже в лежачому положенні), я наперекір лікарям сіла на столі, мені так було легше і почала тужитися. Коли прийшов мій чоловік лікарі наполягли, щоб я лягла, він притримував мене і за другий раз я народила своє дитя.
Була 00.15 год 30.06.2004. Акушерка з чоловіком поклали мою доцю мені на живіт і вона присмокталася мені до грудей.
Це неперевершено.
Доця постійно перебуває зі мною. І ще хочу поділитися незвичайним відчуттям нерозривного зв'язку мами і дитини. Коли моя донечка починає плакати, в мене зразу скорочується матка - це я відчувала напротязі цієї години після пологів, перебуваючи в родзалі. І взагалі - пологи були чудові. Після цього я зовсім не відчувала втоми, не крутилася голова і я не задихалася, коли за годину я встала і пішла в туалет.
Велике спасибі лікарю та акушеру за підтримку. Вони мені дуже багато допомогли. Дай Боже їм здоров'я! |