|
Зригування – це витікання вмісту стравоходу і шлунку з роту дитини при зміні положення тіла. Зригування зумовлене незрілістю нервової системи і слабкістю сфінктера – мязу, який знаходиться у верхній частині шлуку на межі зі стравоходом.
Молоко яке зригується дитиною нічим не відрізняється від того що потрапило в рот, якщо воно дійшло тільки до стравоходу. Але якщо молоко спустилось в шлунок, воно звертається і буде мати кислий запах. Частота зригувань Одні діти зригують час відчасу , інші - це роблять після кожного годування, між годуваннями, або під час годування: дитина смокче груди, відвертається, зригує і знову їсть. Значне зригування з”являється після прибуття зрілого молока – до 14 - 30 днів після пологів. Стають більш частими і численними приблизно з 20 - 30 дня. До 6 місяців зригування значно зменшуються або зникають. Що вважається нормою?
При частих зригуваннях (після кожного годування) необхідно порахувати скільки разів і як багато дитина має сечовипускань. Якщо 12 і більше разів, сеча світла без різкого запаху, то дитина отримує достатньо молока, а зригує надлишки. Об’єм зригнутого молока у віці від 1 до 4 місяців після кожного годування може становити 1 – 3 столові ложки і одноразове в день «фонтаном», тобто блювання в об’ємі більше 3 столових ложок (таке блювання безпечне, якщо не супроводжується іншими тривожними симтомами). Щоб перевірити, який об’єм молока дитина зригнула, треба вилити 1 – 3 столові ложки води на пелюшку і порівняти пляму від води з плямою зригнутого молока. Яка поза допомагає дитині легко зригнути? Якщо дитина вчиться брати груди і захоплює повітря при смоктанні – то при неспокої дитини, можна скористатись позами: “дитина лежить на животі на колінах, на передпліччі мами”, “дитина лежить на плечі”, “дитина сидить і нахилена вперед”. Якщо дитина почала зригувати на руках у мами то переверніть її на живіт. Якщо дитина заснула при годуванні то покладіть її на бік (немає потреби сплячу дитину тримати вертикально). Якщо дитина часто і багато зригує, але при цьому має багато сечовипускань , добре себе почуває і нормально прибавляє в вазі – це є нормою.
При частих зригуваннях, які супроводжуються рідким сечовипусканням і малим приростом маси тіла або якщо дитина часто зригує фонтаном – якнайшвидше зверніться до дитячого хірурга.
Випорожнення.
У дітей , які знаходяться на грудному вигодовуванні може бути різна частота випорожнень. Материнське молоко є особливим, оскільки крім всіх поживних речовин, які потрібні дитині, воно містить ферменти (ліпазу, лактазу), які допомагають дитині його перетравити. Діти можуть мати випорожнення кишечника після кожного годування, але до 4 місяців частота випорожнень може знизитись до 2 – 4 разів на добу. У деяких малюків це стається в 2 – 3 місяці,і навіть з 3 тижнів. Трапляється, що діти на грудному годуванні мають випорожнення через день, або рідше – 1 раз на 2 – 7 днів. Якщо випорожнення у малюка бувають рідко, проте він поводить себе спокійно, а випорожнення мякі і є достатня кількість сечовипускань, хвилюватись немає підстав. Це свідчить про те що грудне молоко майже повністю засвоюється, а дитина добре набирає вагу.
Під час випорожнення кишечника дуже часто діти кряхтять, тужаться, червоніють і навіть зригують, а випорожнення у них мякі, водянисті. Це немає ніякого відношення до затруднень з дефекацією. Малюки кряхтять, бо в них слабо виражені мязи черевного пресу і їм необхідно попрацювати, щоб видавити з себе випожненя кишечника. Вони не потребують допомоги у вигляді клізм і послаблюючих ліків.
Якщо у дитини на грудному вигодовуванні рідко бувають випорожнення кишечника, то слід перевірити чи достатньо вона отримує молока: зробіть тест на повністю мокрі пелюшки протягом доби (з 9 години ранку цього дня до 9 години ранку наступного дня). Якщо є 6 – 7 повністю мокрих пелюшок то рідини достатньо але можна частіше годувати. дитина за місяць набрає не менше 500 г або 125 г за тиждень. Варіабельність частоти випорожнень у дітей на грудному годуванні від 10 – 12 разів на добу (після кожного годування) до одного разу в 2 - 7 днів при достатньому сечовипусканні і прирості маси тіла є нормою. |